HISTORIA ŚWIATOWEJ MUZYKI W KONTEKŚCIE ZWIĄZKU EMOCJONALNEGO I RACJONALNEGO
DOI:
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2020.9.3Słowa kluczowe:
emocjonalne i racjonalne, specyficzna epoka historyczna, sztuka muzycznaAbstrakt
W artykule przedstawiono wyniki analizy historii sztuki muzycznej w kontekście relacji między emocjonalnym a racjonalnym. Pokazano, że cała historia ewolucyjnego rozwoju światowej sztuki muzycznej jest procesem złożonej, dialektycznej relacji emocjonalnego i racjonalnego, zdeterminowanego dominującym światopoglądem filozoficznym danej epoki historycznej, który determinował zmienność priorytetów artystycznych, ich równowagę emocjonalno- intelektualną czy też rozgraniczenie z dominacją racjonalnie zapośredniczonego lub emocjonalnie zmysłowego.
Ustalono, że prymitywną kulturę cechuje synkretyczny charakter mitologicznych i światopoglądowych idei człowieka pierwotnego, co znajduje odzwierciedlenie w tradycji ludowej; w pojmowaniu sztuki starożytności przez starożytnych myślicieli greckich pierwszeństwo miał umysł, który odpowiadał racjonalnej, filozoficznej i światopoglądowej orientacji ówczesnego społeczeństwaw; w Średniowieczu tendencja ta zakorzeniła się w teologiczno-racjonalistycznych poszukiwaniach «ojców kościoła», co znalazło odzwierciedlenie w różnych gatunkach muzyki kościelnej — religijnej, ascetycznej, ściśle regulowanej, ograniczonej emocjonalnie sztukę muzyczną; epokę Renesansu, pełną wiary w nieograniczone możliwości harmonijnego rozwoju człowieka, cechuje jedność i równowaga emocjonalna i intelektualna; sztuka Nowego czasu znalazła odzwierciedlenie w pojawieniu się nowych trendów artystycznych, wśród których są barok i klasycyzm. Barokowa koncepcja sztuki muzycznej wpisuje się w tradycje renesansu, rozumiejąc, że głównym celem sztuki jest odzwierciedlenie zmysłowości realnego świata; sztuka klasycyzmu podlega ścisłej regulacji, odwołuje się do ludzkiego umysłu, a nie do zmysłów, opiera się na «racjonalizmie», dominującym wówczas światopoglądzie filozoficznym; harmonijne połączenie przeżyć emocjonalnych i osobistych z głębokim intelektualnym zrozumieniem życia jest wiodącą cechą sztuki epoki romantyzmu; We współczesnej kulturze muzycznej istnieje tendencja do wzmacniania zasady racjonalności.
Bibliografia
Адорно Т. В. Избранное: Социлогия музыки. Москва – СПб : Университетская книга, 1999. 445 с.
Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс. Ленинград, 1963. 378 с.
Выготский Л. С. Психология искусства. 3-е изд. Москва : Искусство, 1986. 573 с.
Интонация как смысловая первооснова музыки. Базисные виды и формы музыкальных высказываний, их эмоционально-психологический подтекст. Психология музыкальной деятельности: теория и практика : учеб. пособие для студ. муз. фак. высш. пед. учеб. заведений / Кирнарская Д. К. и др. Москва : Издательский центр «Академия», 2003. С. 102–110.
Іваницький А. І. Хрестоматія з українського музичного фольклору : навчальний посібник. Вінниця : НОВА КНИГА, 2008. 520 с.
Конен В. История зарубежной музыки. Вып. 3. Москва : Музыка, 1981. 534 с.
Костюк А. Г. О теории музыкального восприятия. Музыкальное восприятие как предмет комплексного исследования : сборник статей. Киев, 1986. С. 7–17.
Кудряшов А. Ю. Теория музыкального содержания. Художественные идеи европейской музыки XVII – XX вв. : учебное пособие. Санкт-Петербург : Издательство «Лань», 2006. 432 с.
Лященко І. С. Взаємодія масової та елітарної культури в музичній освіті. Музична освіта: філософський, мистецтвознавчий та педагогічний наголоси : монографія / за ред. Н. А. Овчаренко, Я. В. Шрамка. Кривий Ріг, 2018. С. 30–51.
Медушевский В. В. Интонационная форма музыки: исследование. Москва : Издательское объединение «Композитор», 1993. 262 с.
Никеева И. А., Фаттахова Л. Р. История музыки : учеб. пособ. Омск : Омский гос. ун-т, 2004. 84 с.
Петрушин В. И. Музыкальная психология : учеб. пособ. для студ. Москва : Владос, 1997. 384 с.
Проців Л. Й. Музична педагогіка в Україні: зустрічі в історії. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. 2017. № 2. С. 73–78.
Ражников В. Г. Динамика художественного сознания в музыкальном обучении : диссертация в форме научного доклада д-ра пед. наук. Москва, 1993. 70 с.
Рева В. П. Интонационное погружение как индивидуальная слушательская стратегия эстетического восприятия музыки. Музыкальное искусство и образование. 2014. № 2. С. 26–40.
Рева В. П. Музыкальное восприятие как самопознаине личности. Музыкальное искусство и образование. 2013. № 1. С. 64–70.
Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька : навчальний посібник. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. 360 с.
Скребков С. С. Художественные принципы музыкальных стилей. Москва : Музыка, 1973. 447 с.
Теплов Б. М. Избранные труды : в 2-х т. Т. 1. Москва : Педагогика, 1985. 328 с.
Торопова А. В. Психология музыкального образования и развитие личности (методологический аспект). Вестник МГУКИ. 2008. № 5. С. 200–204.
Холопова В. Н. Музыка как вид искусства : учебное пособие. Санкт-Петербург : «Лань», 2000. 320 с.
Шестаков В. П. От этоса к афекту. История музыкальной эстетики от античности до XVIII века.
Исследование. Москва : Музыка, 1975. 351 с.
Adorno, T. V. (1999). Izbrannoe: Socilogiya muzyki [Sociology of Music]. Universitetskaya kniga (rus).
Asaf’ev, B. V. (1963). Muzykal’naya forma kak process [Musical form as a process] (rus).
Ivanycjkyj, A. I. (2008). Khrestomatija z ukrajinsjkogho muzychnogho foljkloru [A textbook on Ukrainian musical folklore]. NOVA KNYGhA (ukr).
Kholopova, V. N. (2000). Muzyka kak vid iskusstva [Music as a form of art]. Lan Publishing House (rus).
Kirnarskaya, D. K., Tarasova, K. V., Tsypina, N. I., & Kiyashchenko, G. M.; Cypina, G. M. (Ed.). (2003).
Intonaciya kak smyslovaya pervoosnova muzyki. Bazisnye vidy i formy muzykal’nykh vyskazyvanij, ikh ehmocional’no-psikhologicheskij podtekst [Intonation as a semantic fundamental principle of music. Basic types and forms of musical expressions, their emotional and psychological implications]. Psikhologiya muzykal’noj deyatel’nosti: teoriya I praktika, 102–110 (rus).
Konen, V. (1981). Istoriya zarubezhnoj muzyki. No 3 [History of foreign music. No 3]. Muzyka (rus).
Kostyuk, A. G. (1986). O teorii muzykal’nogo vospriyatiya [About the theory of musical perception].
Muzykal’noe vospriyatie kak predmet kompleksnogo issledovaniya, 7–17 (rus).
Kudryashov, A. Yu. (2006). Teoriya muzykal’nogo soderzhaniya. Khudozhestvennyye idei yevropeyskoy muzyki XVII–XX vv. [The theory of musical content. Artistic ideas of European music of the XVII–XX centuries]. Lan Publishing House (rus).
Lyashchenko, І. S. Vzayemodiya masovoyi ta elitarnoyi kul’tury v muzychniy osviti. Muzychna osvita: filosofs’kyy, mystetstvoznavchyy ta pedahohichnyy naholosy [Interaction of mass and elite culture in music education]. In N. A. Ovcharenko, & Ya. V. Shramka (Eds.). Muzichna osvіta: fіlosofs’kij, mistectvoznavchij ta pedagogіchnij nagolosi (pp. 30–51) (ukr).
Medushevsky, V. V. (1993). Intonation form of music. Composer Publishing Association (rus).
Nikeeva, I. A., & Fattakhova, L. R. (2004). Istoriya muzyki [Music history]. Omskij gos. un-t (rus).
Petrushin, V. I. (1997). Muzykal’naya psikhologiya [Musical psychology]. Vlados (rus).
Procіv, L. J. (2017.). Muzychna pedahohika v Ukrayini: zustrichi v istoriyi [Music pedagogy in Ukraine: meetings in history]. Muzichne mistectvo v osvіtologіchnomu diskursі, 2, 73–78 (ukr).
Razhnikov, V. G. (1993). Dinamika khudozhestvennogo soznaniya v muzykal’nom obuchenii [Dynamics of artistic consciousness in musical education] (rus).
Reva, V. P. (2013). Muzykal’noe vospriyatie kak samopoznaine lichnosti [Musical perception as self- recognition of personality]. Muzykal’noe iskusstvo i obrazovanie, 1, 64–70 (rus).
Reva, V. P. (2014). Intonacionnoe pogruzhenie kak individual’naya slushatel’skaya strategiya ehsteticheskogo vospriyatiya muzyki [Intonational immersion as an individual listening strategy of aesthetic perception of music]. Muzykal’noe iskusstvo i obrazovanie, 2, 26–40 (rus).
Rudnic’ka, O. P. (2005). Pedagogіka: zagal’na ta mistec’ka [Pedagogy: general and art]. Navchal’na kniga — Bogdan (ukr).
Shestakov, V. P. (1975). Ot etosa k afektu. Istoriya muzykal’noy estetiki ot antichnosti do XVIII veka. Issledovaniye [From ethos to affect. History of musical aesthetics from antiquity to the XVIIIcentury. Research].
Music Publishing House (rus).
Skrebkov, S. S. (1973). Khudozhestvennyye printsipy muzykal’nykh stiley [Artistic principles of musical styles].
Music Publishing House (rus).
Teplov, B. M. (1985). Izbrannye trudy: v 2-kh t. T. 1. [Selected works: in 2 volumes. T. 1.]. Pedagogika (rus).
Toropova, A. V. (2008). Psikhologiya muzykal’nogo obrazovaniya i razvitie lichnosti (metodologicheskij aspekt) [Psychology of music education and personality development (methodological aspect)].
Vestnik MGUKI, 5, 200–204 (rus).
Vygotskij, L. S. (1986). Psikhologiya iskusstva [Psychology of art]. Iskusstvo (rus).
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2020 Людмила Ракітянська
Praca jest udostępniana na licencji Creative Commons Attribution-NonCommercial 3.0 Unported License.
Тип ліцензії: Creative Commons Attribution Non-Commercial
Автор дозволяє:
- поширювати — копіювати, передавати свій твір,
- змінювати — переробляти, розвивати твір.
Умови такі:
- автор не дозволяє використовувати свій чи змінений твір з комерційною метою (Noncommercial),
- слід зберігати посилання на попередніх авторів у визначеній ними формі (Attribution). Ви повинні надати посилання на ліцензію та вказати, чи були внесені зміни. Ви можете це робити будь-яким розумним способом, але це не означає, що ліцензіат схвалює вас або ваше використання.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
